Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безя, -зі, ж. = буз. Переясл. у.
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Прокупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись. Ном. № 5861.