Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий).
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Гарбузець, -зця, м.
1) Ум. отъ гарбуз.
2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Мая́чний, -а, -е. Видный, замѣтный. То вид маячніший, завидніший був, поки не стригсь, а як чуба збув, то таке гостропике стало.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Підрешітка, -тки, ж.
1) Родъ густого решета. Коли впасеш мені оцього бичка, то дам тобі підрешітку грошей.
2) Зерно, падающее подъ решето при очисткѣ.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. б) Acer tataricum L.