Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Клятий, -а, -е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга... лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.
Напри́сідки нар. = навприсядки. Вх. Зн. 40.
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Привітання, -ня, с. Привѣтствіе. Щире привітання. Стор. МПр. 94. Забувши й своє панство, зустрів батька Пугача з таким привітанням, мов той у найдорожчих кармазинах. К. ЧР. 223.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде. Харьк. 2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся. Полт. г.
Самець, -мця, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amelius. Вх. Пч. II. 29.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.