Душогу́бний, -а, -е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи.
Зажи́рливість, -вости, ж. 1) Прожорливость. 2) Любостяжательность, алчность. Нехай його Бог судить за його зажирливість.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила.
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Стусувати, -су́ю, -єш, гл. Колотить, тузить. Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його вихрити та стусувати. Почав рвать на собі волосся і стусувать себе у груди.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
Цвітчастий, -а, -е. и пр = квітчастий и пр.