Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпам'Ятний, -а, -е. 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241.
Добу́ток, -тку, м. Пріобрѣтеніе. Добу́тки. Приплодъ (ягнята, телята). Шух. І. 36.
Капшучок, -чка, м. Ум. отъ капшук.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Обляпати, -ся. Cм. обляпувати, -ся.
Ограда, -ди, ж. = огорожа. Єсть золотий сад і золотою оградою огорожений. Рудч. Ск. II. 94.
Осавула, -ли, м. 1) = осавул. 2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Левиц. І. 31. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати. Грин. II. 232.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.