Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урочище

Урочище, -ща, с. 1) Урочище. К. ЧР. 257. 2) Cм. уроки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОЧИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОЧИЩЕ"
Бовть! меж. 1) Бултыхъ! Бовть у воду! Чуб. II. 413. 2) Звукоподр. плеску воды.
Гайнування, -ня, с. Небреженіе, небрежность, бездѣльничанье.
Допомина́ння, -ня ср. Домогательство.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Поблискати Cм. поблискувати.
Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Сизенький, сизесенький, -а, -е., Ум. отъ сизий.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла. Федьк. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОЧИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.