Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уродливий

Уродливий, -а, -е. 1) Красивый, пригожій. Не родись богатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Ном. № 1673. А виросла як панна, чорнобрива, уродлива. Шевч. 268. 2) Способный, даровитый. Там такий був чоловік на все вродливий. Рудч. Ск. І. 74. 3) Урожайный. Лани мої уродливі. ЗЮЗО. І. 549.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРОДЛИВИЙ"
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Закріпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. закріпи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Скрѣплять, скрѣпить.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Непохитно нар. Стойко.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. КС. VI. 457. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Г. Барв. 296. Онилка кинулась до мене опукою. Г. Барв. 211. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Греб. 381. Впала опукою. Мир. ХРВ. 18. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. Мнж. 188. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ. Остер. у.
Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування. Грин. І. 195.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Указування, -ня, с. Указываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРОДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.