Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уретно

Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕТНО"
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Викидати 1, -даю, -єш, гл. 1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. І. 171. 2) Начать колоситься. Жито викидало колос. Зміев. у.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Колодюх, -ха, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. деринник.
Незгодонька, -ки, ж. Ум. отъ незгода.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Праворуч нар. Направо.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Чуперадло, -ла, с. Чучело? Дивися, яке чуперадло стоїть (кам'яна баба). Ногайскъ. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРЕТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.