Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться.
Ми́рати, -раю, -єш, гл. = мимрати.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась.
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила.
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу».
Штрумент, -ту, м. = струмент.