Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

упіратися

Упіратися, -раюся, -єшся, сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. І. 258. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІРАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПІРАТИСЯ"
Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. Ном. № 10482. А ні то воли продажні, а ні то вони купні. Грин. III. 518.
Опияка, -ки, м. = опіяка. К. ЦН. 216, 291.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. МВ. (О. 1862. III. 56). 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. О. 1861. III. 17. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. Чуб. V. 926. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Кв. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде. Драг. 75.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Сливняк, -ка, м. = сливник. Садок той увесь був заріс вишенням, сливняком і рясними грушами і яблуням. О. 1862. VIII. 15.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПІРАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.