Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати.
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. І заревли тоді гармати джерелаті. Cм. Жерелатий.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Кінник, -ка, м. = кінниця.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Обхрестити, -щу, -стиш, гл. Перекрестить вездѣ. Усі кутки обхрестила баба.
Приростати, -та́ю, -єш, сов. в. прирости, -сту, -те́ш, гл. Приростать, прирасти. А думка проклята марою до серця так і приросла.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух.
