Боката, -ти, ж. = буката. Ум. бокатка.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Дряпону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска!
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Сидить та очима кліпає.
Моли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Молиться. Богу молись, а до берегу гребись. Розумний молиться, а дурень плаче.
Фантина, -ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Ум. фанти́нка. Cм. хвантина.
Хаба, -би, ж. = хабета.