Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Доткли́вий, -а, -е. 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ).
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. Желех. 2) Раст. Salix aurita. Мнж. 184.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Оскирдок, -дка, м. Маленькая скирда.
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = обтрушувати, обтрусити.
Поема, -ми, ж. Поэма. Шевч. 214. Ум. пое́мка. Желех.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Сварливий, -а, -е. Сердитый, бранчивый, сварливый. Прошу ж тебе, мій миленький, до свекрухи й не веди, бо свекруха й лепетуха, сварливая голова. Чуб. V. 535.
Цапня, -ні, ж. собир. Козлы.