Битець, -тця, м. Каменоломщикъ.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить.
Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви.
Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Пропалювати, -люю, -єш, сов. в. пропали́ти, -лю́, -лиш, гл. Прожигать, прожечь.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід.
Удобряти, -ряю, -єш, гл. Задабривать. Треба старшину вдобряти, щоб не віддав під суд.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. І так уже її догляда та шкодіє — як ока.