Баштонька, башточка, -ки, ж. Ум. отъ башта.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Запові́т, -ту, м. Завѣтъ, завѣщаніе.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота.
Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею.
Пригасити Cм. пригашати.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическими язвами.
2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає.