Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умняти

Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНЯТИ"
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Чуб. V. 362. Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! МВ. ІІ. 49. Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав. Ном. №4684.
Колосувати, -су́ю, -єш, гл. Перемолачивать колосья?
Латач, -ча, м. Раст. Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. Cм. жабник.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288, № 7910.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Полюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Любить, долюбливать. Не полюбляю я цього. Зміев. у. За сусідом молодиці, за сусідом і вдовиці, і дівчата поглядають, — всі сусіда полюбляють. Котл. Н. П. 393.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Ном. № 6584, 6594. Грин. ІІІ. 67. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка. Чуб.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.