Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умивати

Умивати, -ваю, -єш, сов. в. умити, умию, -єш, гл. 1) Умывать, умыть. Умивай же біле личко дрібними сльозами. Шевч. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татоньки вбірав. Гол. Ввійшла в хату, Катерина їй ноги умила. Шевч. 114. вмивати руки від чо́го. Отказываться отъ чего. Теперка вмивають руки від поля, а потому буде казати, що поля нема. Камен. у. 2) Сносить, снести водой. як вода вмила (що, кого). Исчезъ безъ слѣда. Рудч. Ск. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМИВАТИ"
Бондарка, -ки, ж. Жена бочара. А старая да бондарка в шинку загуляла. Грин. ІІІ. 615.
Де́рбання, -ня, с. Сниманіе дерна.
Квасило, -ла, с. Плохой, спитой квасъ. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Помер, -ру, м. Смерть. Употребляется лишь въ выраженіи: на помер душі. Къ смерти. Як нездужаєш... тоді ніхто тебе не бачить; а як помер душі, дак назбігаються. Г. Барв. 435.
Смердюха, -хи, ж. Вонючій предметъ. Н. Вол. у.
Тамтуди нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.