Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Ніхто того не відає, як хто обідає. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ.
Переселянин, -на, м. = переселець.
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.