Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уломити

Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛОМИТИ"
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Догові́рний, -а, -е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Зближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. збли́зити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Мишода́в, -ва, м. Названіе кота. Хвостаті мишодави. Мир. ХРВ. 112.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Піддовбувати, -бую, -єш, сов. в. піддовба́ти, -ба́ю, -єш, и піддовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Поддалбливать, поддолбить, подковырять.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав. Брацл. у.
Трівок, -вку, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.