Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся. Мил. 81.
Гру́да, -ди, ж. 1) Комокъ, кусокъ. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Болѣе употребительно въ Ум. формѣ: гру́дка. (Cм.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. ІІІ. 159. 3) = Груд. Волынск.
Дока́чувати, -чую, -єш, сов. в. докача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Докатывать, докатать бѣлье.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Мазу́ха, -хи, ж. Баловница, любимица. Дідова дочка така роботяща дитина, а що бабина, то така мазуха: все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Ум. мазушечка, мазушка.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Скорість, -рости Скорость. Желех.
Соболевий, -а, -е. Соболиный. К. ЧР. 338. О. 1862. V1П. 34.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.