Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уланенко

Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЛАНЕНКО"
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Відпороти, -ся. Cм. відпорювати, -ся.
Нама́цати. Cм. Нама́цувати.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх. Шевч. 308.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Удержати, -ся. Cм. удержувати, -ся.
Царівна, -ни, ж. Царевна. Була я у царя, за тебе царівну сватала. Рудч. Ск. II. 11. Ум. царівночка. Возьми у мене дочку да царівночку. Грин. ІІІ. 583.
Чаплин, -на, -не. Цаплѣ принадлежащій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЛАНЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.