Бідник, -ка, м. = бідак.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями.
Лича́к, -ка́, м. 1) Обувь изъ лыка, лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Неси, Боже, в чоботях, — дамо личаки. 2) Веревка изъ лыкъ. 3) Простолюдинъ, простой человѣкъ. Ходили тогді в кармазинах тілько люде значні да шабльовані, а міщане одягались синьо, зелено, або у горохв'яний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця.
Поема, -ми, ж. Поэма. Ум. пое́мка.
Розмовний, -а, -е. Разговорный.
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя.
Ставець, -вця, м.
1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю.
2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ.
3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.