Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

украсити

Украсити, -ся. Cм. украшати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАСИТИ"
Голоруч нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Камен. у.
Де́рти, деру́, -ре́ш, гл. 1) Разрывать на части, драть. Так дере одежу що страх. Харьк. у. 2) Сдирать, срывать. З одного вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. 3) Грабить. Гайдамаки дерли народ років, може, з десять, аж мандебурія стала. ЗОЮР. 135. 4) Требовать лишнее; брать взятки. У поліції деруть і тепер так, як дерли і перше. 5) Драть, царапать. Проханий кусок горло дере. Ном. 6) Де́рти горобці́в, ластовеня́т и пр. Разорять гнѣзда воробьевъ, ласточекъ и пр. А ти б хотів, щоб інститутки горобців дерли та учились мужичих казок? Левиц. Пов. 151. 7) Де́рти го́рло. Сильно кричать. 8) Де́рти крупи́. а) Превращать зерно въ крупу посредствомъ жернововъ. б) Рождественская игра. О. 1862. IV. 87. 9) Дерка́ч дере́. Коростель кричитъ. 10) Де́рти о́чі. Лѣзть въ глаза. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дати, щоб очей не дерло. Ном. № 287. 11) Де́рти пі́р'я. Обрывать бородки перьевъ. Усю зіму пір'я дерла — так надокучило, за те подушки м'які будуть. Васильк. у. 12) Обдирать кору деревьевъ. Лика дерти. Ой як підемо у щирі бори да берестоньку дерти. Мет. 466. 13) Де́рти го́лову. Задирать, поднимать голову. (Кінь) дере вгору головоньку. Н. п. 14)во́вну. Чесать шерсть щеткой съ проволочными крючками. Вас. 152. 15)мур. Приходить въ отчаяніе. Мати мур дере, в землю вбивається: «Утопила я й твою, й свою головоньку». Г. Барв. 264. 16) Бѣжать сильно. Я берегом деру. Г. Барв. 314.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Плаксивий, -а, -е. Плаксивый.
Подобень, -бня, м. Красивый человѣкъ. Убери пень, буде подобень. Ном. № 11171.  
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Смачно, смашно, нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90. Ум. смачненько, смашненько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРАСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.