Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

українщина

Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНЩИНА"
Бокшистий, -а, -е. О масти: съ бѣлыми пятнами на бокахъ. Желех.
Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл. 1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. 2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Грин. ІІІ. 341. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить. Мнж. 2. 3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче. Вх. Уг. 229.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Зача́ло, -ла, с. Начало. Треба усе з зачала і доладу вам росказати. МВ. (КС. 1902. X. 142).
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Повсякденний, -а, -е. Ежедневный. Повсякденно, нар. Ежедневно. К. МБ. III. 261.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Росполонитися Cм. росполонюватися.
Утопленик, -ка, м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Хворяти, -ряю, -єш, гл. = хворіти. Після того хворяла вона днів зо три, чи й білш. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРАЇНЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.