Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укорливий

Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОРЛИВИЙ"
Балясниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Виплутувати, -тую, -єш, сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать.
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. І. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку. Грин. ІІ. 171.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Мали́к, -ка, м. = гамалик.  
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння. Посл.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Підлесливо нар. Льстиво.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКОРЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.