Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. Зміев. у. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Незичливо нар. Недоброжелательно.
Повгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ).
Пожовкнути, -кну, -неш, гл. Пожелтѣть. Пожовкла, не цвітеш. Гліб. Пожовкло матері у віччу. Мир. ХРВ. 17.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака). Св. Л. 107.
Цукарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Панщане не схотіли робити на цукарні. О. 1862. І. 60.
Човновий, -а, -е. Челночный.
Шліхтинка, -ки, ж. Каждый изъ тонкихъ прутиковъ лозы, которыми на верхнемъ навоѣ перекладываются слои нитокъ основы послѣ шліхтування. МУЕ. III. 22.