Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Підуть борушкаться по вгороду.
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Зриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зірватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Срываться, сорваться. Ой як тая черешенька сама не зірветься, так до мене дівчинонька сама не пришлеться. 2) Вскакивать, вскочить, быстро подняться. Зривається ніби куди бігти. Справді? — покрикне панночка, зірвавшись з місця. Встав, зірвався, пішов з шумом. зірватися на ноги. Вскочить. 3) Трогаться, тронуться съ мѣста, двинуться. Раз март апріля звав у гості до себе. Апріль зорвався їхать возом. Мати було як зірветься хоч на один день куди... Пішла заміж та не так, пішла раз — не гаразд, не зірвуся другий раз. 4) Подниматься, подняться (о бурѣ и пр.) Зірвалася шуря-буря.
Мордува́тися, -дуюся, -єшся, гл. 1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. 2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Мордувавсь-мордувавсь, — так і покинув воза, не витягти з багнюки. 3) Бѣсноваться. Мордується, як чорт в лотоках.
Нестаток, -тку и -тка, м.
1) Нужда, недостатокъ. Прийшов нестаток — випив остаток.
2) = нестатечний. Дала матка за нестатка, та й навіки-м пропала.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах.
Повсихати, -хаємо, -єте, гл. Усохнуть (во множествѣ). Як з тобою спізнавались, сухі дуби розвивались, як любитись перестали, однолітки повсихали. Були річки, — повтікали, були ставки, — повсихали.
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре.
Служащий, -а, -е. Полученный за службу, за работу по найму. Не дай мені, Боже, служащего хліба: служащий хліб добрий, да тілько вимовний.