Благочестивий, -а, -е. 1) Православный. Графиня благочестива була і не ходила в успенську церкву до уніята. Скоро потім настало благочестіє, успенська церква на самий перед стала благочестивою. Стали гонительства і на попів благочестивих.
2) Благочестивый, религіозный. А людей благочестивих добре поважає.
Блескотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Заведи́світок, -тка, м. = дурисвіт.
Загне́сти, -нету, -теш, гл. — тісто. Замѣсить тѣсто.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані.
Зво́дник, -ка, м. = звідник.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Струнка, -ки, ж. 1) Ум. отъ струна. 2) Отгороженное мѣсто въ овечьемъ хлѣвѣ, гдѣ производится доеніе матокъ. Устройство: два столба —пвлюхи, на нихъ сверху крыша — повірхник, посрединѣ горизонтально отъ одного столба до другого — побе́дрина, къ ней прибиты вертикально стоящія до́шки, на которыя опираются спины доящихъ, передъ каждой доской — сіде́ць — толстый столбикъ для сидѣнья.