Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зава́жити Cм. заважувати.
Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого. Гол. IV. 438.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453.
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв. Шевч. 211.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Поспѣшить, поторопиться. 2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості. Левиц. І. 491.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Таїнство, -ва, с. Таинство. Таїнство странноє і в Віфліємі чудо явноє. Колядка. Шейк.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.