Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.
Лах, -ху, м. = лаха.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл.
1) Измѣрять, измѣрить.
2) Обмѣривать, обмѣрить.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла.
Статніти, -ні́ю, -єш, гл. = статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш.
Храбруватися, -руюся, -єшся, гл. = храбрувати. Ентел там сильно храбрувався.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню.