Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплекати, -каю, -єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Н. п.
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Грин. ІІІ. 437. Алв. 64, 96. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Грин. ІІІ. 457. Чи ти вже дружкувала коли? Полт.
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Мов нар. Точно, будто. Сніг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуєш? щось плаче за ворітьми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманського роду. Ном. № 8444.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Неврожай, -жаю, м. = неврод.
Піддужати Cм. піддужувати.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Повигадувати, -дую, -єш, гл. Выдумать; изобрѣсть (многое). Чимало чого повигадували розумні та учені люде. Ком. II. 9.  
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. К. ХП. 17. І сягонеш умом до його правди. К. Іов. 24.