Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. К. Досв. 209. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому. К. Псал. 128.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Поперепливати, -ва́ю, -єш, гл. Переплыть (во множествѣ). Добігли до Дніпра, поперепливали кіньми. Драг. 417.
Пригнути Cм. пригинати.
Сікарь, -ря, м. Производящій порку, сѣкущій. Підпроси сікаря..., щоб не дуже бив. О. 1862. V. III. 18.
Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ). Мнж. 179.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.