Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узбережжя

Узбережжя, -жя, с. Берегъ, побережье. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра. К. (О. 1861. III. 6).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗБЕРЕЖЖЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗБЕРЕЖЖЯ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Бичик, -ка, м. Ум. отъ бич.
Вонка нар. Внѣ: вонъ, изъ дома. Угор. А чому ти, моя мила, вонка не в'ходила, коли мене та на дворі собака гонила? Гол. IV. 500.
Дружкі́в, -ко́ва, -ве Принадлежащій дружкові.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились. Сумск. у.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗБЕРЕЖЖЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.