Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.
Напа́м'ять, нар. Наизусть.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь. О. 1862. IV. 19.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Поморщитися, -щуся, -щишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1
Прісь! меж. Крикъ на кошку: брысь!
Удивитися Cм. удивлятися.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.