Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Байдужість про закони природи.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Позмивала дітям голови.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося.
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м.
1) Цѣпь, цѣпочка. А де ретяз — коня припясти? Ведмідь на ретязі товсто реве. Не рвивя, як собака на ретязі. Держить хорта на ретязі.
2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка.
Студень, -дня, м.
1) Декабрь.
2) Колодезь. Влад. Волын.
