Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ужарити

Ужарити, -рю, -риш, гл. 1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску. 2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала. 3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла. Грин. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЖАРИТИ"
Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно. К. Дз. 51.
Вихолоняти, -няю, -єш сов. в, вихолонути, -ну, -неш,, гл. Охлаждаться, охладиться, остывать, остыть. Нехай вихолоняє борщ. Волч. у. Вода вихолола.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Ладусеньки, ладу́сики, ладусі, ж. Ум. отъ ладки.
Мамали́ґа, -ґи, ж. Родъ кушанья изъ кукурузной муки. Чуб. VII. 442.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Пообчіркувати, -кую, -єш, гл. Очертить (во множествѣ).
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався. Г. Барв. 322.  
Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЖАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.