Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удягало

Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЯГАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЯГАЛО"
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Засміти́ти Cм. засмічувати.
Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Поляпас, -са, м. = ляпас. Поляпаса дати. Ном. № 3853.
Розіднити Cм. розденати.
Семеро числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 14 7.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДЯГАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.