Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Дзвякоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Дзвякати. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Літерату́ра, -ри, ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. К. ХП. 133. Українська література. К. ХП. 124.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі. К. МБ. XI. 162.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.