Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удлище

Удлище, -ща, е = вудлище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЛИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДЛИЩЕ"
Відшмагати, -гаю, -єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Коліївщина, -ни, ж. Гайдамаччина. Батько діда просить, щоб той росказав про коліївщину, як колись бувало, як Залізняк, Гонта ляхів покарав. Шевч. 205.
Куря, -ря́ти, с. 1) = курча. 2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. Канев. у. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема. Верхнеднѣпр. у.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Роспорядкувати, -ку́ю, -єш, гл. = роспорядити. Сим. 237. Вже тілько вмій роспорядкувати, то буде копійчина перепадати. Кв. II. 196.
Тиховіддя, -дя, с. = тиховід. Міусск. окр.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДЛИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.