Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Держа́чка, -ки, ж. Перила. Угор.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Кишіти, -шу, -ши́ш, гл. Кишѣть. Аж кишить невольника у Сиракузах. Шевч. 606.
Копильчук, -ка, м. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Мудрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Быть въ затруднительныхъ хлопотахъ? Мудрується, як сучка перед перевозом. Ном. № 10958.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Раздалбливать, раздолбить. 2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась. Мкр. Н. 6.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. Грин. II. 150 — 151. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне. К. Кр. 9.
Топілька, -ки, ж. Раст. Arenaria Serpyllifolia. Шейк. Вх. Пч. І. 8.