Вибатожити, -жу, -жиш, гл. Отстегать кнутомъ.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! Кладуть у яму і загортають землею.
Ле́йбик, -ка, м. 1) Родъ жилета у лемковъ. 2) Родъ женской верхней теплой одежды на ватѣ.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була.
Росхвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Взволноваться, разволноваться.
Табак, -ку, м. Табакъ. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.
Терміть, -ті, ж. = терміття.
Умовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Горе не умовчить.
Шепотання, -ня, с. Шепотъ, шептанье.