Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати.
Навспа́к нар. = навпак.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя.
Померхти, -хну, -неш, гл. Потускнѣть. Очі в його якось померхли. Золото так і померхне.
Примовка, -ки, ж. = примівка.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете?
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена.