Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора.
До́лочко, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Молочко́, -ка́, с. 1) Ум. отъ молоко. 2) Женское сѣмя пчелъ. У п'ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. 3) Мужское сѣмя рыбъ. 4) Раст. Lactuca scariola L. 5) — котяче. Раст. = молоко песяче.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Притика, -ки, ж.
1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Як вихватить дід із воза велику притику.
2) притики дава́ти. Задѣвать кого. Ум. прити́чка.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Утнути Cм. утинати.