Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угриза

Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГРИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГРИЗА"
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік. Ном. № 13904.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.
Цюрка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюра. 2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГРИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.