Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя.
2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу.
Мжи́ти, мжить, гл. безл. Мороситъ (о дождѣ).
Недогодно нар. — кому. Недостаетъ (кому).
Перемітка, -ки, ж.
1) = кладочка.
2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою.
Попослужити, -жу, -жиш, гл. Послужить много Попослужив... з п'ятнадцять літ.
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Шльонка, -ки, ж.
1) Овца силезской породы.
2) Шерсть этой овцы.
3) Мясо этой овцы.