Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Дітей годувать — як камінь глидать.
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна.
Загеркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ).
Западо́к, -дка́, м. = западня.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько.
Привілля, -ля, с.
1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема.
2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти.
3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло.
