Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убуритися

Убуритися Cм. убурюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБУРИТИСЯ"
Бенькет, -ту, м. и пр. Cм. бенкет и пр.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. Мет. 2. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!». Гол. І. 19.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Перепеча, -чі, ж. = перепічка. Питалася шишечка перепечі: чи далека доріженька до печі? Мил. 149.
Підрунитися Cм. підрунюватися.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Прорубати Cм. прорубувати.
Роспорядливий, -а, -е. Распорядительный. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.