Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіральник

Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Залегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Залегши трохи, а то важко. Конст. у.
Запо́ра, -ри, ж. Запоръ.
Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Розсміятися, -міюся, -є́шся, гл. Разсмѣяться. Чуб. І. 155. Розсміявся так красно, як би пекла не хотів. Ном. № 12635.
Роспаношитися, -шуся, -шишся, гл. = запаніти. Гн. І. 187.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає. Шевч. 137.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.