Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убіральник

Убіральник, -ка, м. Снарядъ для сниманія шерсти съ кожи (у кожевниковъ). Вх. Зн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБІРАЛЬНИК"
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух. Гн. II. 12.
Дурнове́рхий, -а, -е. Глупый, полуумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.
Жанда́рський, -а, -е. Жандармскій.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59.у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб.лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки. Стор. МПр. 117.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші. Н. Вол. у.
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.  
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Левиц. Пов. 220. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік. Мир. ХРВ. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБІРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.