Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. 230. 3) Часть ри́ток (Cм.)
Захрумкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрустѣть (на зубахъ).
Копитаха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Наба́жний, -а, -е. Сильно желающій.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий!
Переносити, -шу, -сиш, сов. в. перенести, су́, се́ш, гл. 1) Переносить, перенести. Перенесу ключі, не побрязкуючи. Перенесла я її в комору, положила на лавці. 2) Передавать, передать словесно, разсказать, разнести вѣсть. Вже давненько панночки приїжжі переносили, що який то вже там лікарь полковий хороший.
Плесканка, -ки, ж.
1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо.
2) плесканка сиру. Кругъ сыру.
Стверділий, -а, -е. Отвердѣлый.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску.
