Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Cм. вір'я.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Нікольство, -ва, с. Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. За оцим нікольством і отченашу не прочитав.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом.
