Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гля I пред. Для. Ужинок р. поля, 270.
Дові́дне Cм. Довідно.
Заборони́ти, -ся. Cм. заборони́ти, -ся.
Запізни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Опоздать. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Змовкати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, -ну, -неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне. МВ. ІІ. 9.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. Н. Вол. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Шаравари, -вар, ж. мн. Шаровары. Штани мої, шаравари, а ще й дома двоє. Ном. № 12521. Ум. шараварки. Св. Л. 167.