Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уберечко

Уберечко, -ка, с. = убраннячко. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЕРЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБЕРЕЧКО"
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Поскородити, -джу, -диш, гл. Забороновать.
Поцвигати, -га́ю, -єш, гл. Похлестать чѣмъ.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Рк. Левиц. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою. Мил. 91.
Самоїстність, -ности, ж. = самостайність. Стор. І. 181.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Стрільня, -ні́, ж. = стрільба 1.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБЕРЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.