Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Гайсати, -са́ю, -єш, гл. = гасати.
Зрошатися, -шаюся, -єшся, сов. в. зроси́тися, -шуся, -сишся, гл. Орошаться, ороситься, обливаться, облиться. Слізьми так і зрошається.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Проскурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ проскура.
2) мн. Раст. Malva rotundifolia L.
Розростуватися, -туюся, -єшся, гл. = розростатися. Як би дощі, то б огудина розростувалася.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.
Тяг, -гу, м.
1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема.
2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати.
Цебрик, -ка, м.
1) Ум. отъ цебер.
2) Раст. Thymus serpyllum.
Шульок, -лька, м. = шулка.