Відмінювати, -ся, гл. = відміняти, -ся.
Кишеня, -ні, ж. Карманъ. Спасибі в кишеню не ховають. Шага з кишені панської виймає. Дума. У латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. чортова кише́ня. Родъ брани. Отто дочка, а то батько — чортова кишеня. в кишені гуде. Пусто въ карманѣ, нѣтъ денегъ. Ум. кишенька. Бере люльку у кишеньку, йде до корчми пити.
Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем.
2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Первовічний, -а, -е. Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. 2) Въ топорці і келефі — самая палка.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало.
