Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тягуля

Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти. Браун. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 302.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯГУЛЯ"
Витолочити Cм. витолочувати.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Кавкати, -каю, -єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами. К. Псалт. 182.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯГУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.