Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Вм... Cм. ум.
Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? АД. II. 110. Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. Рудч. Ск. II. 44. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Ном. № 667. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. Ком. Р. ІІ. 3. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. Шевч. 609. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Стор. МПр. 70. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе. Сим. 201.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово). О. 1862. XII. 119.
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. І. 70.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу. Шух. І. 239.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Штакун, -на, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.