Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туча

Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЧА"
Басарабія, -бії, ж. 1) Бессарабія. Три нарубки пішли на Басарабію зароблять. Рудч. Ск. І. 198. 2) іти на бесарабію, кромѣ прямого значенія: быть бродягой, находиться въ бѣгахъ. Шейк.
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Александров. у.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Польщачка, -ки, ж. Такъ въ Херс. губ. называютъ крестьянку изъ Подольск. или Кіев. г.
Попідкочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Подкатиться (во множествѣ).
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
Теплина, -ни, ж. Мѣсто, гдѣ вода зимой не замерзаетъ. Вх. Зн. 69.
Хустка, -ки, ж. 1) Платокъ. Чуб. VII. 424. Гол. Од. 50. Вас. 167. Побіліла як хустка. Ном. 2) мн. = заручини. МУЕ. ІІІ. 74. Ум. хустонька, хусточка. Хустоньку пери. Грин. ІІІ. 551.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.