Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турлук

Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 297.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЛУК"
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Огородній, -я, -є. Огородный. Левиц. І. 188.
Ощадно нар. Бережливо, экономно.
Перепарити, -рю, -риш, гл. Перегрѣть, слишкомъ перепарить. Перепарити молоко.
Півник, -ка, м. 1) Ум. отъ півень. Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) мн. Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. Левиц. І. 23.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Улучність, -ности, ж. Мѣткость. Желех.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер. Н. Вол. у.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.