Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркенин

Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИН"
Бодня, -ні, ж. Кадка или родъ улья съ крышкой и замкомъ. Мет. 213. Шух. І. 106. Чуб. VII. 383, 388. Рисунокъ: Шух. І. 250. Ум. боденька. Впала боденька з гори. Ном. № 70, стр. 292.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка. Вх. Зн. 33.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Понабивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и набити, но во множ. Ваші діжки всі вже понабивав.
Пукалка, -ки, ж. 1) Cм. пукавка. 2) Раст. Campanula, колокольчики. Вх. Лем. 458. 3) Кисточка на концѣ кнута. Вх. Уг. 264.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт. Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.