Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тужливо

Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖЛИВО"
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Богослів'я, -в'я, с. 1) Богословіе. 2) Послѣдній классъ духовной семинаріи. Сим. 175.
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. О. 1862. VI. 60; IV. 77. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Грин. І. 121. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш. Конст. у.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Надто́чувати, -чую, -єш, сов. в. надточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить. Треба розуму надточити, де сила не візьме. Ном. № 5843. 2) Выцѣживать, выцѣдить, выточить часть (жидкости).
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Спокушати, -ша́ю, -єш, сов. в. спокуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Искушать, искусить. Хиба не чорт, щоб не спокусив? Ном. № 196.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Хосний, -а, -е. Полезный. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЖЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.