трясти

Трясти, -су, -сеш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. МПр. 88. руб'ям трясти. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.

Випадкові слова

Торочити 2, -чу, -чиш, гл. Говорить одно и то-же, твердить, говорить вздоръ. Я тобі сто разів торочила. Г. Барв. 506. Дурний дурне й торочить. Ном. № 6165.

повністю...

Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.

повністю...

Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.

повністю...