Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. Н. Вол. у.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Постіленька, постілечка, постілонька, постілочка, -ки, ж. Ум. отъ постіль.  
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Рапіти, -пчу, -пиш, гл. Шумѣть, стучать. Вх. Лем. 460.
Санджак, -ка, м. Губернаторъ турецкій. АД. І. 226.