Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ду́бельт, -та, м. Бекасъ, дупель Scoloрах major. Вх. Пч. II. 14.
Звече́ряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Вх. Лем. 418.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Отце нар. = отсе.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Прядівина, -ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини. Конст. у.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Ном. № 3522. Та і горілочку хлистала. Котл. Ен. І. 11.